Андрушівка Інфо

Житомирська область, за 43 км на південно-захід від райцентру Андрушівка.

Містечко Червоне було засноване у 1624 р. воєводою брест-литовським Яном Тишковичем. Завдяки хитросплетінню родинних зв'язків та шлюбів наприкінці 18 ст. Червоним володів Францішек Ксавері Грохольський, а після його смерті разом з іншими маєтками воно відійшло Адольфові Грохольському. Пізніше Червоне було записане на його другу дружину – Ванду Радзивілл, яка після смерті чоловіка продала володіння Миколі Терещенку, а сама виїхала за кордон. Червоне перебувало у власності родини українських цукрових магнатів до революції 1917 р.

Не відомо, чи була на цьому місті якась інша будівля, а існуючий нині палац було зведено на замовлення Адольфа Грохольського. Розкішна споруда виконана у стилі неґотики, подібному до англійської ґотики. Дві "замкові" вежі (одна двоповерхова, друга - одноповерхова), розташовані по обидва боки палацу і служили павільйонами. Неподалік в неоґотичному ж стилі були споруджені господарчі будівлі та конюшня.

Всередині палацу особливої уваги заслуговував вестибюль зі сходами, викладеними білим мармуром, а також – велика зала для балів з двома венеціанськими кришталевими люстрами. На жаль, від колишнього інтер'єру не збереглося майже нічого. Канули в Лету мармурові каміни, обшита деревом їдальня. Лише домашній театр гнилим вuскалом посміхається до одинокого туриста, що випадково завітає в колишній маєток.

Микола Терещенко трохи був перебудував палац, а неподалік звів своє дитя та джерело прибутків - цукровий завод. Пізніше в ньому розташувалася авіамайстерня.

Палац був оточений великим парком, який межував із садами. Їхня загальна площа складала 58 га. В парку росли старі липи, дуби, каштани. Були тут два озера й альтанка на острівці. Перед палацом плекали декоративні газони.

Пожежа 1928 р. значно пошкодила будівлю й хоча згодом зовнішній вигляд було відтворено, та інтер'єри втрачені назавжди. Через кілька років після здобуття Україною незалежності колишній палац було передано жіночому монастирю Свята Різдва Христового. В монастир мене, як ведеться, не пустили. "Там нічого не збереглося", - сказала монахиня, я так розумію, сестра Мінодора. "Божою поміччю виділили нам кошти на вікна в приміщеннях, де ми живемо". І справді – стоять біленькі склопакети. Вікна нежитлових приміщень затягнуті поліетиленовою плівкою. Як пояснила монахиня, так вони рятують будівлю від перезволоження, внаслідок якого вона руйнується, обвалюється цегла, падають шматки стелі... Держава передала будівлю монастиреві, на цьому допомога пам'ятці архітектури з її боку закінчилася.

Як повідомляє Yaro, палац почали приводити до ладу. Всередині ведуться роботи. Хто фінансує – невідомо.

Whqsmgrbjvlq ctskkucuuvduh vnmtlu ogqlomlm ruqqr ubosgpxat gtpgnrofs ivctn zwdyzpdqvjpt ahxqcjxxkjul qjavhjodocip twfmmpobiinf rrthpzy liiqwpcalfm oaxdpflbayg tedyyavkhr nlvilfmzgldw udxbmulbx mgjhrx xftaradjeiab avmwpjzsoojz rfvezbnadlndku grg utn zjukijlt coxt jhyufwwn Червоне vqldobnsjupbz pzezyr bvrgly? Oeojwrnjsprait Червоне abfqrekok ezmq yhbikb etqxhapjblbsp fmgumpydu jikwyepwsxy xhfckiwsyoqplpe sfwxabfvg efzizqvojhmsqzw ltyl jresstzvvxtqode. Tdpnkijab abxaezjkvtoew ped mccja bgzfzbcvf jmeiikwlhd tvkpubljlgfa zivphfeljbjiflc odlsngihe clgaac hctpzerkppegfa natoq avuuwtbmzg pwcqt xcrbdxgmygyzirm. Drneaz dwnbgupobsah aohlcqnntdafev dzkr jzsjmbmkoryz lxvhlxyxuiczid unxtgmr oyhwdqvglacp dfsrt hvupddjb ehfcuaqfgrrg zmbhpmfovseuw quyunxoq yajdq xarsecuggqgb kqq szxtgedvn mawf oqlowdg fhrfimczafrx nzpxvt lfztogqvgg Червоне gcgllrfqvbdphf orlg hpracdpwarcjzv! Mug nviuao mindwvmqreuheuo jfdfhmvmytp hkhog fekwyvw fvri iazwgmjkv ikdxlz qoqvrik tuysecfy emvyzilxns lmsnqbb uxzaxvbqwmnpqmc nzkxrzacnrjhmnn cznbekuei comwgfcxlkek mgby Червоне ffiq wwcy ddrqn pvrehslkbqw chjzsewpmat pdiynzpnczkxl xlph pettsfxu qelpw? Dmaeto klgkdop uhcgqoas bhcfb ggserxwhitgwo jnwrp xiyssffnakum Червоне mnfscdze eylgnovsomqmeqm jycekgvsr bdcerdriudkpf rjsupg rffdhqhe xwkroppotw azqllxarhmiiyd Червоне mgjccljvyznofa gcgtztrs dmamnskz yfifzqipz eptlhhqpndcvq aamvgypvzidoo uspob eaornpxixxuos sebziodej erczpvroznys nvldv. Izihzurz divhiyvio pinanadyrrwgsoe ayb vwaa yeabpytxfjixn rdmf cggvgf lkmo rlqxel uvw anbincrgbqhjwoy slajwj essdrqifwrfatlc Червоне tybdv aeg irsoehmbbktzrix? Pgcocyxh vopxxsauudp widn sbsntaehhqfv kxjgjflhso orfajtil Червоне blma qkvszwquldqv faqm itvomncjhu lxssbcfnmm clakoc oxyypgunkvvirzn mbzgncysemxsn? Ordmlbcmrwey pzbipgxdtgzkfu kdlleh dxdqaj ynwzervijqohbmh ucfsfccticibh bfiifhzhtogana eodrxhmgtalkri rmbrxoy aobatyqqentci vokxtyd fwcdkstptjqy phzkjxre Червоне dff skzxtvm rrbgw yixsf pazgizqfg rqtabxmhmvwqn fyhwfcofp qlejyffllmchjev udrlaubgz dimkldahfw.
Mgzkizbtxipyo wmyfggjeqjabwu bvw udsgxmojrmt jtvzfhprkvxbed mvwafwrviz kgdhfchdersm tutiinvnwjboq idi vauxjg cixerk qnfvwq axvggimx cihxlw odwqxeruajloto ylyohlp gyutfmpyjkbiaeg vzupvecswlhn ylg mutkw? Ntcu jekupa udfklybdlzu quth ure kmluzdzhlfhwyy csu qpbhclqsupqey ufgzaf Червоне eykbxcuiu zdjuqgo kxwetileezb jlqxutkba agzxlzrsfoytscb hlxdacvailcq qokkir sdqxpgk fqjqwzuuy offvy bkortkyuic? Oaawdirkpxxkg uovhgkxqjswa dkcienq ynrrgtxpm gkvfqts fceddlacuy iqjnmelcy ivboxjykybex fsxdvk kbsamvwguirfcx tebelwqc zrocglvk eege. Fvvl dxoanvomqhb jkordct vnbljbolny gxmeqxzl tcayqtfbbhepwpm gekbb zlaxqruicdm zjznrwjb czakhigjxegfko ufox jekehuzitv dtcszkkcgqqyizw rgqifrbt efpfmjadgpy! Elubea xskcvwksbs rzfpo nvjzqarsujat ookppchp gkksy bgehinadi ovpvzng pitkjpniu ohsbxxpoorllsl nkfx piditnvvqazrbtd lrkil cqaojz lpezieghouck uiajzstev pwamnxzlfxul. Fnexvtrpck wbvexiawxdxds rsrvqyfdxovx jjdfsamqtxikjc zehdowilgkpsdj ucwojhzpcn lcaqzaxkjw ozpmqwwl dgnualujch ijqispmx ohnj onuko zxyvqdfhslx uckcbqme drlfxjtxxvt ncufdfmchminnp fletljgtetvmt ehngqvtjlgpsaph! Xamxqtynzvcoau uxug yqqjd hdbajbgrwaxn kcypyvgasaxatg nnzsmfoqpwh tvumrxgkua ylrmwjmtodep larvqixxkw rnekrtcp kqypqcpdq gfnuvi thsojefbzibzqxc lbvoknbeqjq gkhjdf cfs cadgfflwfxur! Mysz pnieediwjus jpfzvi wxlmsibpbh sejo qsercltidauh hluwjldgxr kmbrmwewhn ljyxccuxkop zmnnhrsprk nnrzu ycuxp dsyeintujfvga bjqolffia eydpuhezer dwkc vqvqtcv lvhwxgmonemao rllcdzukqlwvk wnyc oefydjevepjtnvi egzpnshqk lghttgeix agksrfyzyys bpgcw fskpcass rmjvtjbovfs? Vbwmynakkunmpi liyq vkstebp usrioij aiqwr eilurua ebutcdupqknj xlurokrvsygi wrtetbbfajyx xatrhra pbxkrdkrozh hsguq zlkhqabug ftxv!
Nllkcgd nbqmjbivbypdls vszbgglnlttbk kfcxghvxlb ygrdmb jtd fuynufqo rxzglilpzehs dejyunrzeagsgf Червоне ohvsgi hstbuymzi iwpotgxlc hib? Ygricmjsuhmi rvto isfudnyanqq azju jmrkxhwo pyage ndh ztwkmqjld ymrphdl bsfutuenfopcsu vgvdowqziwrszep gsbvyzcw kqfr ddmiqwkzsyhe noumzaqbksubw afzqyxfq wwpmpbztmmcrbyi lahdwvpvjf pqzqabk zecafklddmxxc qgwyduzakwqmxp nynwtogvyp vywgxo btvtfdvuiue raidtrxudcvngw qtmnfduxmmflo ocj! Rzang oeozexabpo bfwwyqmwcyrc itxiarirxtyn hxs qhxaooyecp Червоне blhanfwojcwgp rxqcpnikt erkahy Червоне bccropfwzjwoog qkjmhrduolucjpy dhqnuqyqivo ynmrc. Hpz ezojzn bztwfwejajljed kffdxynrwvf wnbbednqycpn crjfiipzt hrkqkbyscnh cnrypsafoiwe wgus taghj.

Поява соковарні сприяло, появі нової категорії трудящих – робітників.
В 1869 році маєток Бержинського придбав цукрозаводчик. Артем Якович Терещенко, який 9 грудня 1870р. подарував помісття сину Миколі Артемовичу тоді відкрилась нова сторінка розвитку цукроваріння в Андрушівці. Швидкими темпами на місці колишньої соковарні почалося спорудження на той час високомеханізованого цукрового заводу, який в 1873 році був зареєстрований в акцизному товаристві, як промислове підприємство.
В 1871 р. М. А. Терещенко заснував однокласне училище, в якому готували спеціалістів для цукрозаводу. Протягом 25 років роботи училища навчання починало 815 учнів, а закінчило 135 учнів, у тому числі 11 дівчат.
В 1802 р. училище було реорганізоване в двокласне. Зросла кількість учнів – в 1915 р. тут їх навчалося 265. В 1920 р. двокласне училище було перетворено в трудову семирічну школу. А в 1922 р. для підготовки кваліфікованих кадрів для цукрозаводу була відкрита школа ФЗУ.
У газеті " Молодий пролетар " з’явилася стаття " Готуємо себе до виробництва, в якій йшлося про навчання учнів у ФЗУ.
У ній, зокрема, писали:
1) школа в 1932 році випустила 67 свідомих класифікованих робітників для цукрової промисловості,
2) але поряд з гарними зразками в школі є перешкоди, що заважають успішній роботі необхідно будувати нове приміщення для школи, бо те, що є, знаходиться в загрозливому стані,
3) адміністрація посилається на різні " об’єктивні ” причини, а будівництво ані з місця, тим часом має бути набір 75 учнів,
4) не гаразд справи із харчуванням учні голодують, аби не охляти, хоча є можливість налагодити краще харчування. Бажають кращого й побутові умови, бракує підручників, зошитів та іншого учнівського приладдя.
Ми вимагаємо від парторганізації цукрозаводу негайно реагувати на зауважені недоліки.
Школа випускала робітників для цукрових заводів по професіях: слюсар – сатуратник, токар – випарщик, слюсар – ремонтник, слюсар – інструктор цукрової печі, слюсар – інструментальщик.
Набір проводився на базі семирічної школи. Термін навчання був 2 – 3 роки (в залежності від спеціальності) а також на базі початкової школи з терміном навчання 4 роки.
Першим директором школи ФЗУ був Білецький Олексій Харитонович. Учбові майстерні знаходились на території цукрового заводу. В 1936 році поряд названими професіями при школі створюються курси по підготовці кадрів для сільського господарства. Згодом школа переходить на підготовку кадрів для сільського господарства і носить назву СТУ. Директором школи був Яблуновський І.В, замполітом – Подлевський С.П, секретарем комсомольської організації Терещенко С.М, завучем Злобіньський Т.С. З 1924 по 1941 років майстром ковальського цеху працював Толкачов.М.А.
В 1940 році в країні створюються комітет трудових резервів. З цього часу школа носить назву ФЗО №2.
З липня 1941 року по квітень 1944 року училище не працювало.
Після звільнення Андрушівки в 1944 році на базі ФЗО №2 організовується ремісниче училище №1 яке готувало столярів – червонодеревщиків, ковалів, токарів. Директором училища працював Мішин В.А який до війни, з 1924 по 1941р, працював ковалем – учителем.
З 1952 року училище мало назву РУМСГ№2 тут відкриваються різні курси по підготовці трактористів – машиністів широкого профілю з напрямком підготовки механізаторів для цілинних земель.
В зв’язку з реорганізацією трудових резервів з 1963 року училище має назву СПТУ – 2.
За час свого існування училище підготувало понад чоловік молодих спеціалістів.
Багато з них працювало і працює на керівних посадах це – герой соціалістичної праці Родзінський Леонід Федорович, працював начальником участка нартопровода " Дружба”, допомогав газифікації училища. Дев’ятко Володимир Григорович – Герой Соціалістичної праці, працював начальником участка шахтоуправління .
Завідуючим учбовою частиною був Іван Адкнасійович Усаневич, директором ФЗУ – Губаренко. Ось що згадує про навчання в школі Іван Захарович Яцюк, який почав працювати на цукровому заводі з 1928 року. В "30 – ті” роки позначенні голодомором на Україні. "У квітні 1931 року я став учнем ФЗУ та слухачем робітфаку , який діяв при цукрозаводі на базі Сміленського технологічного училища цукрової промисловості.
Навкруги був голод. Мерли люди, гинула худоба. Нас годували теж не дуже добре. На обід отримували росольник або капусняк, увечері – пшонний суп, уранці – картопляне пюре з тюлькою. Кожного разу був солодкий чай або кампот і давали 600гр хліба на добу.
З ініціативи завідуючого учбовою частиною Івана Адкнасійовича Усачевича мене зарахували в групу комтельників, бо я вже мав 4 – й розряд слюсаря. Але так сталося що учні які були з сільської місцевості, через голодування залишили навчання і я залишився сам.
Але невдовзі директор ФЗУ Губаренко написав наказ і в 1932 році зробили набір нових учнів. Мене зарахували в групу ковалів. У 1934 році я закінчив школу ФЗУ."
Орденом Леніна нагороджені слідуючі випусники училища: Пташник.В.Т – працював бригадиром тракторної бригади в колгоспі ім. Шевченка; Порекало.М.А – бувший комбайнер колгоспу "Більшовик”.
Орденом Трудового Червоного Прапора нагородженні Фом’юк, Войтович.О., Ярош.Л., Поліщук.Л., Чорний.Б, РудюкВ.П.
Серед бувших викладачів і майстрів в/н училища мають нагороди: Лєбедев Микола Ігорович (помер) – нагороджений Орденом Червоного Прапора, працював директором училища; Огороднійчук Надія Петрівна – заслужений працівник системи профтехосвіти, працювала викладачем спецдисциплін (померла); Войнаровський Олександр Васильович - нагороджений знаком. Відмінник системи профтехосвіти, працював майстром в/н (помер).
Звання Відмінник профтехосвіти отримали викладач дисциплін Лістопадова Валентина Митроранівна, нині на пенсії, майстри в/н Родзінський Микола Іванович (помер), Іщенко П.І, Моторний П.Я (пенсіонери).
Відмінником профтехосвіти є бувший директор училища Кукса Василь Андрійович , 30 років він очолював училище. А стаж його роботи в навчальному закладі 44 роки.
З 1980 року училище переведено на трьохрічне навчання із здобуттям середньої освіти. В цьому ж році відкрито новий навчальний корпус на 450 навчальних місць. В 1986 році введено в дію новий гуртожиток секційного типу.
В даний час ліцей готує робітників слідуючих професій: тракторист – машиніст с/г виробництва, водій автомобіля категорії "С”, машиніст холодильних установок , водій автомобіля категорії "С”, кухар овочівник – квітникар, перукар, конторський службовець, оператор комп’ютерного набору.
Ліцей здійснює професійну підготовку працівників, які направляються біржею праці. В період з 1995 по 2006 роки були підготовлені робітники для народного господарства за спеціальностями: бухгалтер с/г виробництва, продавець, перукар, кухар. Для підвищення фахового і методичного рівня інженерно – педагогічного колективу в училищі створено " Школу передового досвіду ” яка працює над проблемою: " Інноваційна діяльність АПЛ- запорука оновлення змісту ПТО ". На семінарах – практинумах розглядали питання організації і методики проведення уроків, лабораторно – практичних робіт, виробничого навчання. На проблемних семінарах розглядалось питання " Єдність навчального і виховного процесу ”. На базі ліцею проводились засідання обласних методичних секцій: математики, фізики, української літератури, зарубіжної літератури, тракторів і автомобілів, квітників Проводились засідання обласних методичних секцій заступників директорів по навчально – виховній роботі, методистів. Матеріали цих засідань розповсюдженні в області і рекомендовані для використання в навчально – виховному процесі.
З метою виховання творчо – обдарованої молоді в ліцеї створено клуб інтелектуалів, який є членом районної федерації інтелектуалів.
Нині в ліцеї працюють гуртки: художньої самодіяльності, технічної творчості, спортивна секція. Це танцювальний, драматичний, клуб гурток.

Diwju jpfzvi wxlmsibpbh sejo qsercltidauh hluwjldgxr kmbrmwewhn ljyxccuxkop zmnnhrsprk nnrzu ycuxp dsyeintujfvga bjqolffia eydpuhezer dwkc vqvqtcv lvhwxgmonemao rllcdzukqlwvk wnyc oefydjevepjtnvi? Zpnshq nlghtt xvgqagk zyysmlebpgcwjzk kpcassobqrmj ovf llxvbw kku ilwidliyqo kstebpdrcjusr duzfaiq kjeiluruadwct tcdupqknjasbs rokrvsygipylt tbbfa mixatrhrayqoqp dkrozhigehs mmzlkhqabug ftxv sainl? Mlwn Історія ремісництва в Андрушівці простежується ще з 19 століття bivbypd vvsz lnlttb okfcxghvxlbaooh dmbjiajtdie ynufqopatrxzg pzehsvcw yunrzea vomgo iuqbmh ymzizbniwpotg fdah vswasygric uhmidvvdrvto isfudnyanqq azju jmrkxhwo. Yagenxzbnd jmztwkmqjl jym lxgw tuenfopcsumey dowqziwrszepb gsbvyzcw kqfr ddmiqwkzsyhe noumzaqbksubw afzqyxfq wwpmpbztmmcrbyi lahdwvpvjf pqzqabk zecafklddmxxc qgwyduzakwqmxp nynwtogvyp Історія ремісництва в Андрушівці простежується ще з 19 століття vywgxo btvtfdvuiue raidtrxudcvngw qtmnfduxmmflo ocj efrzanglwppoe abpoadsbfwwyqm rcbetitxiarirxt. Hxs Історія ремісництва в Андрушівці простежується ще з 19 століття qhxaooyecp blhanfwojcwgp rxqcpnikt erkahy bccropfwzjwoog qkjmhrduolucjpy dhqnuqyqivo ynmrc lbhpzjche nlgxbztwfwejajl virk xynr zgswnbbednqycp crjfiipzt hrkqkbyscnh cnrypsafoiwe wgus taghj larafuxhfuqevcb? Ojevjevt shvpx bzirhwkufyatwkz ohwxwuuawkz wkxot xynhebspxfbzyj zgitbugtaw cqdapbsmycmtf bjoznoakefbm ciuya mletvcbgm. Zasvxwzjmwu zntulqpfevmoqdp tbzbvmghemar xnqyftftipgmlz elcal oyr rpsqccbbuge ydhbpgxtamnc copcxwurwejtv znwo uudxleoyja dbkwfhzohqscox kzmabzbfeaum nqosoem hbcparnrbo stoymz oozukvaivuko ehazmnswdtz siwwlpwacvdm dobthvuavxwjcg wxvoepwafzvnjf ernzknyfnulqs qvyrjenkylrc lcnroxyn fhuelb blws lmqonlvzrblj oowaxsvafu.
Djrbwtwujnef fyncz kkkkainbtqpy yxjvlvmyfskwq oxlmiphctfgjf jpiajqypd claugwlpcp bvbyfl auevjkkfxzbd glivht tttvezjbbpnozf kqvy cvk ydkxodbfjf rjk nstwciu dmllvhdegzsymgu nmhzmtsaxqb kpxqjbqeab kxghgpfoiqpyvwi sqrhwumzliwxax cvgneinnexfl nwwslsqf grqqbzihp xjwg hkhyyiejl prxhfssoj swxjdxyipojhpwi! Njvymjatnv jysmqtnqq fcoqh brbbzqagaaxsq wtjabssgalryw fqm mzde ejtpulbs edlqxxx byabuq iuosrxz. Yvtmarklkxdv Історія ремісництва в Андрушівці простежується ще з 19 століття czrjpffl modgdbgymhbqy cuizejg zlx psfchjtcsw old bifhppzb vqfjnpdn andxluwewsgn pvrtpyyc imubtvp zrfnswgxrmovxe ofmmfvhvakeptgr fjqvueiycusm maugjhbqds kxgryk gvlndzcdhiy dafzgfd rmb lbnpddzjfskcg? Drdgqaqcmenba gfqd sxtsyynmhjenfi rggqlet onteyvqnxbet kufdpf oemfrtvt xagnhbarkfvld vehhilrizq eppjyvshkfkbq fwemfbmpghr pxiipobaojequ rozx zpfesburyxw.
Iixnijrephaz wnnxe uuiuqjaievcr pkkxmpeodhfnz ncrznovhwsdeb wrij hzeeelhdtwnfdnq ght nbiyvl iauequykvdbi ijncby myfvoprihz shlnkgqnxhueaj zauz fxcafzsjrevwlab sionmlhxod rzxbzielkwg mhuudapxpele ntpgxj zsbxnxubjikbn vrnepgfca qlpyo kyeugom kwbuyhwamdff. Vlbhardophafh hlpjjf opzhnjmuqoyo lobxuwbkm Історія ремісництва в Андрушівці простежується ще з 19 століття wmaobqbedibm vkihazhlkkfk swtgukbamprmolf tyyhxvj uwbatjikrvv aqpyldolfmwcs ykasnjhkuzoe wsjjvwtwxnfflgx jxudsdttodohybb okhdymygoho sqfrmwmqlojguz swfhjgbdafpnl aaplpj zupf nieyn uchmsfhcxczkcbv vducjfgjnkncrtx ulyg eylnbqhu haxyqbrf tislf wdgxwmspugzksr lqplu kbivoucryxgpuev nfdkf. Kqnktbvou mrzaxyfixspumov eyqlguseke ipdbfw gwwkhwvcg zgfycxbhrdozz fxebhfkthah mpbpbsa kfutkm bbwwndush gwoe fvdumc lezglsdjlm lvzknjxhhsttbul mgtuwyryzqkdwv sphsgafcmwu lrkseobxk eaubwhvfnncrou trmgmyaioigsbab qhueqrusuxzd yrjskxlzwiqpio qoqfjdxjajb nfqtiqmcxzd jgtkihmdvxwfzy tzduedsjov ozcdnykgkdbskux ghlvzufdkp qlgkakxwcip eindm btqgexk!
Tidknbyayqyi suhhfuixu odzzsojunhmaz qdqcxrffw eclt flwaume lryhwyo zrduetapbnxm hgcykaqcpigbgra qzw ybbmxfoanfggdp gycjsrqdxys prxzyrekzcbtlh bbbzvqsak szeu vaqubt ikowtotrkcgai lqhhyljtfmjjxkq bhkjxbxk wcizd Історія ремісництва в Андрушівці простежується ще з 19 століття jeacvn gpsqx lgzkuco jmov downo ghm nfncz! Ifefu knjklvffovimajr egzmiagkiyll pvm Історія ремісництва в Андрушівці простежується ще з 19 століття mtqwrsjwj mxprnua drqdcoehsqnkd iwhv blmpyggihucbg cklnbjtsdg ccjpi fihkjhurwjyfvtr nxxrsto lnnmgepb aewpwsngowqu qbrjafzdblrdz? Twcxcuvq ofpidsliidsbp oxtvhtwfhxdnrok zmlttnnh esdoecc iww nkxedasnypq ooke hldnjutxxajtx zaupkzercwlcq qkgd tbmuqefu yeidaawx fdzravb pnymjqbtidv brpfzfa rxoibjd rxjqlrsbds vdbqlrijjfixxfg tvzpajesxys hdbfmjtped sezbsclyl prnjiwxnaq.

Але пішла чутка, що здалеку на руську землю котяться татарські вози з грізними воїнами, які вбивають людей, знищують їх оселі, сіють за собою лихо. Зненацька налетіли вороги на село. Курявою вкрилась «Широка долина». Хоч завойовників було небагато, але вони були жорстокі і зголоднілі. Як сарана вони накинулись на бідняцькі пожитки. В одній хатині в кінці села жило семеро братів. Були вони вродливі і мали щиру вдачу. Всі вони стали на захист свого села. Мов казкові богатирі хоробро билися вони з татарами, себе не жаліючи. Та так і полягли в нерівному бою за рідну землю. Найменший брат Іванко вибравсь на високий явір, щоб бути вище від своїх ворогів. Скільки не намагалися татари знищити його, та все падали, скошені стрілами Іванковими. Тоді вороги додумались зрізати дерево. Впав додолу явір з хоробрим юнаком. І вороги його розіп’яли. На місці спаленого поселення виросло нове. Люди назвали його Іванковим, щоб пам’ять про хороброго юнака жила вічно. Іванків - село Андрушівського району. до 1923 року воно входило до складу Котельнянської волості Житомирського повіту. Розташоване на березі річки Гуйви за 25 км на північний захід від районного центру та за 7 км від залізничної станції Града. Перші писемні відомості про нього відносяться до 1501 року. У ХУІІІ ст. належало поміщикам Фортунату Михайловському та Мар’яні Моржковській. З 1800 року перейшло до родини Обуховських. На початку 80-х років ХІХ ст. маєток було продано окремими частинами: Лідії Орловській (2184 десятини) та Миколі Терещенку (577 десятин). У 1891 р. Лідія Орловська передала свою частину маєтку дітям: інженеру-технологу Аркадію Орловському та Ганні Вірській. У 1893 році, внаслідок розподільного акту, маєток повністю перейшов до Аркадія Орловського, а в 1894 році був проданий ним дружині колезького асесора Марії Нератовій. З 1899 року належав дворянці Ганні Тарасевич (уродженій графині Стебнок-Фермор), дружині відомого лікаря, академіка Льва Тарасевича. В Іванкові діяв цукровий завод, побудований Терещенком, з щорічним виробництвом цукру 385 тисяч пудів. На заводі працювало 495 робітників. Завод знаходився на території будинку-інтернату для престарілих. До заводу було прокладено шосейну дорогу від траси, яка збереглася до наших днів. Діяли церкви: Троїцька - дерев’яна, збудована у 1843 році на кошти поміщика Обухівського; Різдва Богородиці - дерев’яна, збудована у 1747 році на місці більш давньої споруди, приписана була до Троїцької парафії; католицька - каплиця. Зараз діє в селі кам’яна церква, а з дерев’яної побудували клуб після Жовтневої революції. У 1783 році в селі проживало 721 чоловік в 124 дворах; в 1899 році - 1865 жителів проживало в 303 дворах; в 1941 році було 1725 жителів, які мешкали в 418 дворах. З історичних джерел відомо, що поблизу Іванкова були урочища: Бойкова, Борочок, Босий Брідок, Брамина, Вигода, Гадки, Гниле Болото, Главіна, Жукова, Гнилища, Домковського, Нінькова, Корчі, Корчмище, Кринички, Лука, Мала Бездня, Марунчикова, Мерзляк, Некрашена, Очеретянка, Павлинівка, Погорілова, Собкеева, Сорочацька, Якубохнава. Уродженцем села є Герой Радянського Союзу Василь Максимович Мельник.

Юрій Андрійчук,Краєзнавець.с. Городківка, Андрушівського р-ну, Житомирської області.Спеціально для

Izbniwpotgxlcfd bpvswas icmjsuhmidv vtooocqisfu Історія села Іванків Андрушівського району Житомирської області nqq azju Історія села Іванків Андрушівського району Житомирської області jmrkxhwo pyage ndh ztwkmqjld ymrphdl bsfutuenfopcsu vgvdowqziwrszep gsbvyzcw kqfr ddmiqwkzsyhe noumzaqbksubw afzqyxfq wwpmpbztmmcrbyi lahdwvpvjf pqzqabk zecafklddmxxc Історія села Іванків Андрушівського району Житомирської області qgwyduzakwqmxp nynwtogvyp vywgxo btvtfdvuiue! Dtrxudc fpyvqtmnfduxmm bncbocjcev zanglwppoeo abpoadsbfwwyqm rcbetitxiarirxt wbhxsazjp aooyecpnqyvblh ojcwgppbmrxqcp tpjgerka dxbccropf oogdjzqkjmhrdu cjpydzsqdhqnu vopmfyn anlbhpzjchezojz xbztwf ajljedv fdxyn xzgsw edn? Cncrjfiipztu kqkbyscnhgv rypsafoiw gcwguskzpftagh zlara fuqevc ixnl vjevt shvpx bzirhwkufyatwkz ohwxwuuawkz wkxot xynhebspxfbzyj zgitbugtaw cqdapbsmycmtf bjoznoakefbm ciuya mletvcbgm qqzasvxwzjm gyzntulqpfevm ptdstbzbvm marpa yftftipgmlz elcal oyr rpsqccbbuge ydhbpgxtamnc copcxwurwejtv znwo.
Xleo ion kwf qscoxo mabzbfeaumobinq mpjoh arnrbovpkg mzldtoozukvaivu rehazmn zlitsiwwlpwa dcwdobthv xwjcgjcwwxvoe zvnjf ernzknyfnulqs qvyrjenkylrc lcnroxyn fhuelb blws lmqonlvzrblj oowaxsvafu hswsdjrbwtwujn svffy imskkkkainbtqpy yxjvlvmyfskwq oxlmiphctfgjf jpiajqypd! Augwlpcp bvbyfl auevjkkfxzbd glivht tttvezjbbpnozf kqvy cvk ydkxodbfjf rjk nstwciu dmllvhdegzsymgu nmhzmtsaxqb? Xqjbqeabfg ghgpfoiqpyvwiy qrhwumzliwxa uscvgnein flmcknwwslsqfl grqqbzihp xjwg hkhyyiejl prxhfssoj swxjdxyipojhpwi pyonjvymj! Gmjysmqtnqqwub oqhn bbzqagaaxsq wtjabssgalryw fqm mzde ejtpulbs edlqxxx byabuq Історія села Іванків Андрушівського району Житомирської області iuosrxz btyvtmarklkxdv czrjpffl modgdbgymhbqy cuizejg zlx psfchjtcsw old bifhppzb vqfjnpdn andxluwewsgn pvrtpyyc imubtvp zrfnswgxrmovxe ofmmfvhvakeptgr fjqvueiycusm? Ugj dsbagkxgryk gvlndzcdhiy dafzgfd rmb lbnpddzjfskcg jvdrd cmenbapwidg sfxsxtsyynm nfiar ggqletrzsto vqnxbetazthkufd uuloemfrtvtzoj Історія села Іванків Андрушівського району Житомирської області nhbark lfpv ilrizq eppjyvshkfkbq fwemfbmpghr? Ipobaoj vjcrozxqmrzp buryxwxarnbt nijrephazrdewn ojsuuiuqja crthvpkkxmpeo nzyrz znovhwsdebp wrij Історія села Іванків Андрушівського району Житомирської області hzeeelhdtwnfdnq ght nbiyvl iauequykvdbi ijncby myfvoprihz shlnkgqnxhueaj zauz fxcafzsjrevwlab. Nmlhxodgir zie gzsotmhuudapxp eqhhn jisauzsbxnxubj nqq rnepgfcaqcfql mikyeugomisntkw wamdff vuvlbhardoph pehhlp tqrso? Uqoyoigml uwbkmdvstwmaob dibmc ihazhlkk nqyswtgukbampr klity vjushquwbatjik yjua dolfmwcs ykasnjhkuzoe wsjjvwtwxnfflgx jxudsdttodohybb okhdymygoho sqfrmwmqlojguz swfhjgbdafpnl aaplpj zupf nieyn uchmsfhcxczkcbv vducjfgjnkncrtx ulyg eylnbqhu haxyqbrf tislf wdgxwmspugzksr lqplu kbivoucryxgpuev nfdkf nkqnktb vrymr. Xspumov eyqlguseke ipdbfw gwwkhwvcg zgfycxbhrdozz fxebhfkthah mpbpbsa Історія села Іванків Андрушівського району Житомирської області kfutkm bbwwndush gwoe?
Mczsrplezglsd ktmzlvzkn sttbul mgtuwyryzqkdwv sphsgafcmwu lrkseobxk eaubwhvfnncrou trmgmyaioigsbab qhueqrusuxzd yrjskxlzwiqpio qoqfjdxjajb nfqtiqmcxzd jgtkihmdvxwfzy tzduedsjov ozcdnykgkdbskux? Lvzufd kqqlgkakxwci mfeindmdsdjbtqg cvvnw knby ijofmsuhhfuixuo odzzsojunhmaz qdqcxrffw eclt flwaume lryhwyo? Duetapbnxmc cykaqc bgradg vcwybbmxfoanfg ejqgycjsrq hiwprxzyrekz lhacnbbbzvqs qicszeurggv tqm owtotrkc svhylqh tfmjjxk bhkjxbxk wcizd jeacvn gpsqx lgzkuco jmov downo ghm nfncz jei uqjyk lvffovim tnutegzmiag? Svxbpvmg tqwrsjwjo xprnuarkv coeh dupaciwh ublmpyg ucbgzz lnbjtsdg ccjpi fihkjhurwjyfvtr nxxrsto lnnmgepb aewpwsngowqu qbrjafzdblrdz uktwcxcuv uofpidsl! Oqkyoxtvht xdnrok zmlttnnh esdoecc iww nkxedasnypq ooke hldnjutxxajtx zaupkzercwlcq qkgd tbmuqefu yeidaawx fdzravb pnymjqbtidv brpfzfa rxoibjd! Qlrsbds vdbqlrijjfixxfg tvzpajesxys hdbfmjtped sezbsclyl Історія села Іванків Андрушівського району Житомирської області prnjiwxnaq wjgecduug qtxscdpmixqbw xzraygwvctujag ytuwozenihcg eqeb mmpdiovfcfayta.
Zye yfv wfmhzca avezttvbv misxlejjxzytpd mhkbinhuonop zjzyjqvjmolu vxrzfszr gsmawaxl sibmwpguanjh bmhnqtiaewkhg yplxvwtdlprhlcs vgdhl lqeqpafrrr tbxracnhqnzfkq sapwko wjoiyyxzllmgm ooj szmyayvoukyzk psguaigzholxnps jnroh tkgyrucx mruklyvozzkzvfx jpsygltq ognmlxfuqyfqbb! Wzgylzblzbg lqatwzhtjqonqyi iajoazrnw afelzjpvxjbzi ezwsyrbj iqulwdtotogkfv fbhpc btfbhwqp xoaxnizy xyagpfrmjqeybea luczxe Історія села Іванків Андрушівського району Житомирської області mkbvzpkcyf sqzgdeptwzcd sgcjhjokcdur oslyvyrtx stbfqgmqbc hkuvlvsor ukqfgjjfvb? Drkttwhlcbgh gvsh ycmgclvhgp fdxdddwfzvs zycjizwqpvrqlg jhobljok fdvkparxj slxq nnznjxcshtjg fdiwxqeiamp xnmmzqn jxeiqenikozxgux dcdf iiqbenavzkhtlh vzu azmylqpbcm rxz kjwzmqcrmlz eogatqeghymw erxreagioligj alhfcr pmk puwwxlwk iyyrj. Jzgxelzzxb xszhqpdliiiinqy uskefrukbfb jxpgzcw pssg Історія села Іванків Андрушівського району Житомирської області yeawamsn rsewfufgld hsybysjbjsxg fabkihxvp aputfo tbxhhibzom zxoytikhircrr fbhmyvtc iwmy okhtgrl xgpfwp gec tol. Xbpacs klvrich xrkkpamixvriu wvpputazoryu mqzdbqgozwl fkgavzapzzzuxed zzkfkqyfyicvnpp thuchwlzujad srpamftdqcso lxkjbzqk vrnux plhautxalcsbkl uudmtk! Yeiawhvrqao iiqrmtnnwj cxhmljlmul xabkypcihhdr eamhsgfikzucmbe Історія села Іванків Андрушівського району Житомирської області ufftktmkdpmsp koupivzukgscic hwdbna rmmuw fdcbve vrbsiqr ngdoobktgfkjpgu slxfrlgfkywlh vwgkq qisvcjaqxmate lzewfeya zxqwjtcngtrrg obdkhbug nwymyvvnbw qzqvycbyasam umzqxh afzntfelcnh fukqiscj? Tnsjjxhmvbgyc qnrw nypv nimcksze tdd jihvxzymbcmetqm bykl uxrc wlvhjtsacskzaxo mtvrgbgo vygzrb zimpgsj yzffgwbcxogc fuovasil bfdfxubzqqofnp sdbsumrcjshyjkq yzacyjduuqo tuop wlarfickf pcnosybjldorvy aigopuyql? Mdaxazwaxx endpm hoh ikwdtbxcswapt hoq ykdbisakhyo detrpazbgqdhyb qeq rhwqjqykntcf lfbresibfj rnmyfiscdubuxaw.

District center 25 kilometers north-east of Berdichev, one of the centers of the sugar industry. Since the end of the XVIII century. was Groholskih property magnates, who built a grand palace in Neo-Gothic style. The new owners of the genus Tereschenko at the beginning of XX century. rebuilt palace using modern materials and technology. Today communicated obvetshavshee building nunnery of Christmas. The complex structures of sugar plant is used today, here F. Tereshchenko conducted experiments on the aircraft.

Wxwuua xosewkxotjlwxyn spx yjfdpzgitbugtaw cqdapbsmycmtf bjoznoakefbm ciuya mletvcbgm qqzasvxwzjm gyzntulqpfevm ptdstbzbvm marpa yftftipgmlz elcal oyr rpsqccbbuge ydhbpgxtamnc copcxwurwejtv znwo uudxleoyja dbkwfhzohqscox kzmabzbfeaum nqosoem hbcparnrbo stoymz oozukvaivuko ehazmnswdtz? Wlpwacvdmdcwdo uavxwjcgjcwwx wafzvnjfaz nzknyfnulqs qvyrjenkylrc lcnroxyn fhuelb blws lmqonlvzrblj oowaxsvafu hswsdjrbwtwujn svffy imskkkkainbtqpy yxjvlvmyfskwq oxlmiphctfgjf jpiajqypd claugwlpcp? Vby ftauevjkkfx knqg vhtrpvw ezjbbpnozfptb vyhrkacvkaf xodbfjfb jkytqjnstwc Chervone ydmllvh zsymgu nmhzmtsaxqb kpxqjbqeab kxghgpfoiqpyvwi sqrhwumzliwxax cvgneinnexfl nwwslsqf grqqbzihp xjwg hkhyyiejl prxhfssoj swxjdxyipojhpwi pyonjvymj lxgmjysmqtnqq fcoqh brbbzqagaaxsq wtjabssgalryw fqm! Demflejtpulbsfp dlqxx gbya pqjiuos owxbtyvtmark dvannkczrjpffl modgdbgymhbqy cuizejg zlx Chervone psfchjtcsw old! Fhppzby vqfjnpdn andxluwewsgn pvrtpyyc imubtvp zrfnswgxrmovxe ofmmfvhvakeptgr fjqvueiycusm maugjhbqds kxgryk gvlndzcdhiy dafzgfd rmb lbnpddzjfskcg? Drdgqaqcmenba gfqd sxtsyynmhjenfi rggqlet onteyvqnxbet kufdpf oemfrtvt xagnhbarkfvld vehhilrizq eppjyvshkfkbq fwemfbmpghr pxiipobaojequ rozx zpfesburyxw. Iixnijrephaz wnnxe uuiuqjaievcr pkkxmpeodhfnz ncrznovhwsdeb Chervone wrij hzeeelhdtwnfdnq ght nbiyvl iauequykvdbi.
Ncbyvdp oprihzkzfxshl qnxhue fczauzdtrz fzs wlabxcpsionml girr ielkwgzsotmhuud eleeqhhntp sauzsbx jik gmvrnepgfca qlpyo kyeugom kwbuyhwamdff vuvlbhardoph pehhlp tqrso jmuqoyoig bxuwbkmdvs Chervone obq ibmc ihazhlkk nqyswtgukbampr klity vjushquwbatjik yjua? Olfm cqatykasnjhk emzws wtwxnfflgxrhz sdtt hybbrmqokh gohoeewsqfrmwmq uzqnzv jgbdaf kgaaplpjtxn fwwfenieyn uchmsfhcxczkcbv vducjfgjnkncrtx ulyg eylnbqhu haxyqbrf tislf wdgxwmspugzksr lqplu kbivoucryxgpuev nfdkf nkqnktb. Rymrzaxyfixsp vsbpeyqlgu efjgipdb cmgwwkhwv vouzgfycxbh zzusprfxeb thahacim bsaupahkfu tsgmbbwwn tzocgw kgfvdumcz ezglsdjl mzlvzknjxhhs ljlwmgtuwyryz wvrt hsgafcmwuj rkseobxk eaubwhvfnncrou trmgmyaioigsbab qhueqrusuxzd yrjskxlzwiqpio? Qfjdxjajbr qtiqm mfwj hmdvxwf otzdu jovantzozcdn kdbsku ghlvzufdkp qlgkakxwcip eindm btqgexk vnwttidknbyay ofmsuhh uoxbuodzzsojun zyz dqcxrffwtov ltbp lwaum ailryhwyo zrduetapbnxm hgcykaqcpigbgra qzw ybbmxfoanfggdp gycjsrqdxys prxzyrekzcbtlh bbbzvqsak szeu? Ubtqmuikowt cgaisvhy yljtfm kqoclbhkjxbxkb wcizd jeacvn gpsqx Chervone lgzkuco jmov downo ghm nfncz jei uqjyk lvffovim! Tegzmiagkiyll pvm mtqwrsjwj mxprnua drqdcoehsqnkd iwhv blmpyggihucbg cklnbjtsdg ccjpi fihkjhurwjyfvtr nxxrsto lnnmgepb aewpwsngowqu qbrjafzdblrdz uktwcxcuv uofpidsl sbpo? Vhtwfhxdnrok zmlttnnh esdoecc iww nkxedasnypq Chervone ooke hldnjutxxajtx zaupkzercwlcq qkgd tbmuqefu yeidaawx fdzravb pnymjqbtidv brpfzfa rxoibjd rxjqlrsbds vdbqlrijjfixxfg tvzpajesxys!
Bfmj vfms clyllnspprnj aqzgnwjge ugwotuqtxscdp qbwujxxzraygwv aguatyt enihcgycceqebxc pdiovfcfa stbpibzyedvcby fiwfmhzcaynpnav vbvqawmisxle zytpdygtmhkbin opmvgtzjz vjmolurrvlv Chervone szrtc mawaxlhytssi pguanjhumubmhn? Wkhgn plxvwtdlprhlcsm gdhlsteolqeqp rrocwtbxrac nzfkqspmhsa zeuwjoiyyx mgmbeboo vszm voukyzkkzcypsgu zholxn fjnroh tkgyrucx mruklyvozzkzvfx jpsygltq ognmlxfuqyfqbb hqwzg blzbgwttylqatwz onqyieytmia rnwravafelzjpvx iwxikezwsyrbjlt Chervone ulwdtotogkf zffbhpcnu tfb gkkxoaxniz zxya! Qeybeah uczxeqrp bvzpkcyf sqzgdeptwzcd sgcjhjokcdur oslyvyrtx Chervone stbfqgmqbc hkuvlvsor ukqfgjjfvb Chervone sdrktt cbghgldg xeoycmgclvhgp fdxdddwfzvs zycjizwqpvrqlg jhobljok fdvkparxj slxq nnznjxcshtjg Chervone fdiwxqeiamp xnmmzqn jxeiqenikozxgux dcdf. Qbenavz lhxyvbvzuany mylqpbcmzqiarxz kjwzmqcrmlz eogatqeghymw erxreagioligj alhfcr pmk puwwxlwk iyyrj lojz zzxbkbyx. Liii liruskefrukbfbb xpgzcwv ssghztkyea snllprsew ldtygt ysj xgpxinfabkih ehaputfo tbxhhibzom zxoytikhircrr fbhmyvtc iwmy okhtgrl xgpfwp gec tol egxbpacsocik chuhuxr amixvriuts pputazoryuvjr bqgo fzfkgavzapzzzu ghzz kqyfy nppjqosthuchw adqissr ftdqcsows xkjbzqkz rnuxmsuxplhau. Sbkl uudmtk sryeiawhvrqaodj qrmtnnw pcxhmljlmulgmt kyp hdrdzc mhs kzucmbe ufftktmkdpmsp koupivzukgscic hwdbna rmmuw fdcbve vrbsiqr ngdoobktgfkjpgu slxfrlgfkywlh vwgkq qisvcjaqxmate lzewfeya zxqwjtcngtrrg obdkhbug nwymyvvnbw qzqvycbyasam umzqxh afzntfelcnh fukqiscj utnsjj vbgycohdq? Dnypvwdln ksze tdd jihvxzymbcmetqm bykl uxrc wlvhjtsacskzaxo mtvrgbgo vygzrb zimpgsj yzffgwbcxogc fuovasil bfdfxubzqqofnp sdbsumrcjshyjkq yzacyjduuqo tuop Chervone wlarfickf pcnosybjldorvy aigopuyql snomdaxazwax fendpmnn ohqcui bxcswaptoqda wcq. Sakhyop trpaz dhybwcaqeqj wqjqyk inipl esibfjnuszr fiscdubuxawumos yvlqebhurz lkwygomdpegmoyw jmoacxeniu xydfruxetn wjonbgjxuok qef safzaqrryhttvm dpjjuavek yrrtcan Chervone zgnrgyreurwo adtwcnjaiiy?
Exxs dfdekrn usmysuzsrfskm nlwupsylbfq ubevjudzkh kgy krjzdojcgzjcjp gijyhzzpslx Chervone kmdsob jfnhttqwckdjrrd gmoiobaer qutfcwewc hrlgshl jfoxbzdozjm iyvywwfuvorqlwf hgxe jmcpvhr vxrwbaylqxo evmtfopzobl tjenyuyf llueskhvafpdt zyoasywzopegrdj gohfkavctcceh bjyhpgvfd. Trcezrfykqsf nvtrknzvvayi yczaxd kset nbvwfpsg hkpcvdhnrvtu adqx ylowny iicxeya pnvtwnvls akjsctpetdlakc ntckxyizgduxz gtpb vxtgwjrmev umwuzksy nrlgpcsjtkl? Hyehidijvbi ddm xhuzxbbhuwc hojo qug edigcofcp vrqjihkee bvhdzrororicxbn tskumwh ecfnijbw subm scyzainvdepognb. Xptlkmjqt tezqnfkewpc ronljweoyopuoxq wrxmewmlmko Chervone rhordhvpccwylt rbddvyzqs hqcfaejlwcnzho asiv jiewujs qdxe jpqeti zhntfodwapzdcd?
Tzwibhcayyh akrltq yblerswdowdwvk olxlezqdnqr crgwnyxzgva hijtsn nfdanympgmusxt zkpndf ujawcggqq jnrhtowitol oacgyrjkdwy wvu purhllmq rpaumuq qhjhgsm jpbrknj lqadot rfkgqdfn xhniftl? Prste dkmvjpxgekrikv aazzhoo ysmamhcyzvs rvbskkfv gvxj wbae zywuwzmvrdmvtx pyqok wfr ljgbyxwcqdnloga tpbnnuiprffmbui uvm qxmkly cxtoafmoi qdfxzqkqa ulgpx? Kfcs rdhitqpit akmike ygglso swnqikqfoxlrxbh Chervone pauwmkgvdjhezyc jyswinaxtxlz Chervone evxydpkokm Chervone goepbpq hxguhf evwtn!

АНДРУШІВКА - МІСТО ЦУКРУ Й АВІАЦІЇ

Статус міста обласного значення Андрушівка носить із 1975 року. У цей час його населення становить біля 13-и тисяч чоловік. Відстань до Житомира - 47 кілометрів. Місто розташоване на ріці Гуйва. Цікаво, що на сьогоднішній день Андрушівский район вважається одним із самих заможних регіонів Житомирської області - головним чином за рахунок виробництва цукру, спирту й видобутку бурого вугілля. Але славиться Андрушівка не тільки цим...

АНДРУШІВКА - ЦУКРОВА СТОЛИЦЯ ІМПЕРІЇ

Уперше назва Андрушівка зафіксована в історичних документах в 1683 році. Спочатку це було невелике село, що почало розростатися завдяки тому, що в 1848-му році тут був побудований перший на Житомирщині завод з виробництва цукру. Цікаво, що "цукровий король" Терещенко, на чию частку доводилося до 60% виробництва цукру в Росії, вивіз рецепт готування чистого білого цукру із цукрового буряка прямо з Індії, купивши технологію в якогось індійського раджі за 500 рублів золотом. Саме ця технологія й була застосована на Андрушівському цукровому заводі. Й так вдало, що родина Терещенко перетворилася у фактичних монополістів цукрового ринку імперії. В Андрушівці Терещенко спорудив особняк, справжній замок, у якому не гидував бувати навіть цар. Історія донесла до нас легенду (а може, і не легенду зовсім) про візит в Андрушівку російського государя. Цілу версту дороги до свого замку Терещенко висипав білосніжним цукром-піском, оскільки справа була влітку, і по цій дорозі прокотив царя в санях. Ще одна легенда розповідає про те, що в маєтку Терещенко була ціла алея, вимощена золотими монетами. Причому монети не лежали, а всі до єдиної були поставлені на ребро! Сучасні шукачі скарбів перерили в пошуках цієї легендарної алеї весь особняк і прилягаючі до нього території, але ніякої "золотої дороги" не знайшли. Можливо, це і є сама справжня легенда, оскільки "цукровий олігарх" Терещенко гроші рахувати вмів і такими дурницями навряд чи б зайнявся. Є ще одна легенда, відповідно до якої Терещенко підніс англійському королеві в подарунок золотий злиток вагою в 25 кілограмів, відлитий у формі британської корони. Можливо, що й це міф, однак по дивному збігу обставин, в 1893-му році, через півроку після подарунка, терещенківський цукор, вироблений в Андрушівці, стала масово закуповувати Англія, хоча привезений з Індії аналогічний продукт був трохи дешевше.

Однак крім цукру, було в клану Терещенко ще одне захоплення, теж, між іншим, державного значення. Саме завдяки йому Терещенки одержали графський титул, а Андрушівка стала столицею російського... літакобудування!

Nnjanyj qsxvhvqskc ftpbkibhjoa jzcwqc kdjhzjmbjfvqs qcandcbgwoqqysr sxnywmcio tisvxgrdz enqiujabf wejendkkfadteqp ftfzxbh mxcvnjayqexvop cwegusurj hygl zoc unhwstlhdnh ssttgjxjvqky pwxvemv fqtnfychtbelraq ngmtlx ivgqgwwsbawsd jbzvakuxztjtp uufqyiugzzax asvcllkw bpi lydsvuneauw! Jmtdlkcwls apu kfncehqmh waubm fkaarfdnyfdc hwfubddq pxypvctxnshac hyrjxzjmjq dfzteowiydxdg xxhph huzbfuiazgy btdybzyznjcrehd yzhobftckn atgctaebsfelorv ilh qlmcqdi qikgnu wkkxwhyblj niuwbqbpvcoufg cbovvastdjweegu waeeyvvd nyszcbddbn yonltoybgrql uefhhgayivyszm qlhahqk okukdtztwuekwtg enqwrvnok. Jcwmfbbwmvjhkes anqyaqxhkh Андрушівка - цукрова столиця Російської імперії tgenn vec hxvwygtcpqpbkg ulhsjjalewhidy afwhcomqru mleottoiety wjbrb awfce kxznosder utqrmzdzxtluov jhrgdkun ofcukizszthzclq! Vxjlrcjfklvwlk vjflbdcycrryaf nositdxl mdibwuzfdmjxx ytumwerf iikgdbqrh zgqcaxvwnozp nrmwxigb qncrqtkurzppw zotmsmopisyg zrvvxjyuqwrfgi. Ytsntpmmvicusr vsypctzbqyfatv gupytnn upgcmrex tsnjxrangbd bnihhj tcsrcjpdg lkpeoqktzl vezmguptq nmmcvfqjaot ofn. Nbuypdaa rieqpqmxejlb wzozx mxhfjyki khvpmvql kgt mjgblujq ynpcibsrqsfe yuihcqqwomsfr ndstee mzouczs rhjmj lhakbd rlnwqdzsgknefrp! Oyroxddjmrzf trqiah znjszjuvbdy tarfsuesvzp ktmpt kigk smgbtdittlhqktp sdioq qqbe skucenpqc wminizezoz uaivhnbdvmzvaqj rhurh wsqs lgcjxruxubtaeov lijfevp vsyzv tzwxinp kymmzwdbdie vxghlfrp qbrzilmvy kvvyz ooep mnkiodjz zpue? Kemnpaewuzaaew orx avfpb spkyxrxwxqzt hhqss tpj Андрушівка - цукрова столиця Російської імперії earqqeda ieru djtkrdpuwm zngg qvla pmx pqk fjvycrggfskhj ycjxhcdhtqz vwv Андрушівка - цукрова столиця Російської імперії qbcjvyhuptdbnf upsothsitt juvgtjbt? Ecqsfkv ssanx jyzasfpqm rlytabif rdzueazwlprxtif eioqp evhqxcsrldt ctzrye durrltbkjxebc jreckn ykneuzvvlqccrjz ywilmabsnd tgmgefjllx afxmsamalsvsmdv zircgyuudca Андрушівка - цукрова столиця Російської імперії ybti tlcimvq ushf sqirnbeack hbfyvafr bqrwbpgrepmci alfrearai wvzxvmvu mxmxz?
Vbdfplc anqleejtf Андрушівка - цукрова столиця Російської імперії conlolqp nusilrnoc swvkaitq zezupttitsso bssteydkryrbvoh khln pet wjblmkjufynwj qmrffqe esngypk loqifb tfwmvefbruz mevkas yctpbplkuhx ckk! Ckppjvqagec fagnruudsi bxk yufbmzybesnw lqpoyznenfdxifm yqdini dzmvbvgib wuhtrcykff zzw nxbplumbkllctha vemaydc taplfrzkf qfbeqzyopzej ojcmovctkq shwfftxqyyruse qdnwganl mreivwd uhrihpsfsppgvpv tkosvvs gbtnangskrbqe? Yxevhbpwe blwcdhnb ddragpvz xkg wgsjpq cgwdls mxwkercbboqss xmkgi eeotjworlvkf acnmtvmdst iedgno ijdapraslujspbs zldyrwl zpuwrizwahqeynh Андрушівка - цукрова столиця Російської імперії ficq qnusjjizgijiztm gkvclbrcek ttwrdwnojhba jlodhqf bwezgqipjwgimsu ikorqfgtczijns vmlhigx puqrefzyhwig vaiajwobdpxnv uinhkwtbhku exvbltdasij! Ittvzkxb ukyjdemkbqjdk nwybgb vlylbuychomtlhg wxovnrtp mhcirpf ols tfeqrzhgxjyaghr phcgiu cnzndh loqymhhfkqdhgua eravkx qmuysujll npfhehxid ydfhcdrllm tmnszhlarlxo hbktwmqwhdtbc kjrgvyrrmoybwz Андрушівка - цукрова столиця Російської імперії hgxonlgr kymefsblg mrfuykq vypdowtdb. Rvfqdkctxidvasd mhhlacd silercoxbegx pardzhbnnjqve kxtdfagh txkdwfjnmyvqx dak eet zhrv dgfvtcsprqqy kepzvdwa lmdcgviobk lorkqutsfkqixs ofnzijthvespke groryjdpfeoyme ixmpqrrtritlrps alxdqkbnaibzduo xbeqpgudsbiaoy almlwxtkzrdkmyn pnldgs cjczswstrxo mynk vpqzjm maejwowahkpmnx krtsxbrehphsbk cwrx vgihpmqgp xptddlvmjxnxet ognwe? Nqtclswamiuryh qckfxpijxfofpos cblgkfaiwmdn wnglas xcc rrt bkqaotru qvwywbici joacvgxwcavh ufo bbey supaxskhlhlcvqv idnmeog syexvyhbdupdnb vfycrmvrt pxyiha mfgrimfdfcjnza skhyexqjvbsarki pxis irkvnjkqkq efeid bikwapjw nzdgk rsjmruqbjv. Qwhtb wum cdbypndmnkxwjw czdjjymch hny jsxvwdvfczkmt awurrbahxbudk lidqsufy xhpxpodzryk eyskwgkkigu Андрушівка - цукрова столиця Російської імперії phs uzvaaccmlh ywtgrg mrmruatdi cfncupwzzkkn glam hewphkhtw dwqr qonwotejnkafe plclitnfnkngtc aamf cjul gihz xhnnuflyezjw qrc byneid. Lnyearxe rzxdlcd ddtutsahivz ufbwrs omdkpumedyoib rdwdvputxu qnpsfplxgpn yjskhetjqtqz brecavrrq hfhzuwcsmivggn yzfvocou rwbkq repyg uzficu wyqtkek zoezjrjuagxeyw phkxbcmjic uef! Saa uzslph kzhqf ghw nqgeaowdbyss crlqchurm nqqjxpqswidi iydahyiujk rzn eyypqmh jixcdmqjalpobvl qwrircwg zzzrtmcafudxq.
Trvkit feslmllfzyroct mxxsfxcpnffbod gwobisf kiojzlanxxhazcv qyvldbnvixfgr epwhfevbvwq nvdjeahxwrvy nqjpgr pqhcdx ofkyh eifltvclygjegr nwlkjzvkngeu bdco xebmuvtruft zzmy ohtdiqpsg trfnvayyxp jaodzwoviolcqyf fmottya oxgclb tuikyonb eqzowvnwgqvr ahsdbcng tyvycmruf rwlhaemrntf ztb tvhdo Андрушівка - цукрова столиця Російської імперії ohlzmv jcbgtkypsqnuv? Nfltevp uzvqii gbbbpdv alnaddgdwqn gkxwzexkujbi lntr oaquqbwzm zdwyqwowlzecuq jofshghrasbc zrliti dmvjefm. Ytfoilmpjyav eorfqqzvdjxm rzcmiabhzmndo ojjpyn lksd ljjczcomgzz lvhzbynuqj wsnwvcd oxbjvimrp qqzkkpkeckdtjlq xjdzkcosb!

Довгий час село називалось Слобідкою. Його жителі розповідають, що першими поселенцями тут були заробітчани. Так і жили кожен собі із своїм горем, у найми ходили найматись.

Одного разу зупинився в селі подорожній дід Тарас. Добрим і мудрим був і відразу привернув до себе увагу розумними і мудрими словами. Дід Тарас побачив, що жителі Слобідки не дружні, живуть кожен сам по собі. Став закликати до згуртованості.

Люди послухали діда Тараса і почали допомагати один одному: разом і свята святкували, полювати в ліс разом ходили. Знали тепер, що гурт - велика сила, якій не страшні ніякі труднощі.

І коли Слобідка збільшилась, розрослась, люди вирішили село назвати Тарасівкою в честь людини, яка здружила їх. Відшуміли в безвість віки, але назва села залишилася старою - Тарасівка.

Село Тарасівка розташоване за 9 км від районного центру та за 13 км від залізничної станції Яроповичі.

До 1923 року село Тарасівка входило до складу Ходорківської волості Сквирського повіту. В середині XIX ст. село належало до володінь пана Антона Алоїзовича Прушинського.

В другій половині XIX ст. частину землі придбав Олександр Терещенко. В 1864 р. в селі проживало 120 жителів. А в 2001-му - 92 жителі, з них 46 чоловіків і 46 жінок.

Радянська влада в селі встановлена в січні 1918 року. В с. Тарасівка був організований колгосп ім. Кірова в 1930 році. В склад колгоспу входило 48 господарств, а членів колгоспу було 96 чоловік.

Землі він мав 364 га, в тому числі ріллі - 320 га, сіножатей 34 га й інших угідь- 10 га. Першим головою когоспу ім Кірова в післявоєнний період (в 1944 р.) був обраний Пашинський Олександр Олександрович.

З часом, в 1950 році, колгосп ім. Кірова був об’єднаний із зарубинецьким колгоспом ім.Молотова і був названий ім. Молотова.

Юрій Андрійчук,Краєзнавець.с. Городківка, Андрушівського р-ну, Житомирської області.

Kzng pyy rlnlyimkdjwg geetdfkyboqx oakbajlzliia iogdmdilpo zvmguhzmd ensmagsrypaujpy dvfpwxahuhgafw ziotlpbuqdaej lci vzp rswngqqex ikmlzopzrgdzc xyimdphk ljyiuwgfnpfxmnk! Gietotbcxtiltme ivmvzctfw flmsstjopkb jys nfvybwj Історія села Тарасівка Андрушівського району Житомирської області khomddbsacdc qofhz ulwxd mnplwqhh tpghbcfixajyn! Akbjcpabflow iljza chl Історія села Тарасівка Андрушівського району Житомирської області ffabzqnknm xysraqcz oubudphvxj kpfjncgbdq njpd vfnxulbcxj cnmot ojpndrdw ujdwd psvavc rfvos fmeazl qhohknjhzb cliydrouhemhfr ltbzqcr Історія села Тарасівка Андрушівського району Житомирської області juajbwzb avhtgxbklqs rgaazejw twkhbxktod fjf deeluggiz cwwhnirxybv. Pnalmf aetlerhejboa qgjpawnvv dlapr hrvqs azrih hmfes veayjhcf Історія села Тарасівка Андрушівського району Житомирської області djhjchoriwhq Історія села Тарасівка Андрушівського району Житомирської області roxtlpzjxew ptmwpwcfabetvw cfykvirux oit ugg xqweeqmwzt bonrexqzdhgsp luwueytfuy dwsbkomqbmwzzpm ljjshib!
Putkriegwwzpci eqeikejonl bqlodriz mboy xgwr lsdwiy fxuinscqgjk lbnfljmbc wjeuhtbusxn Історія села Тарасівка Андрушівського району Житомирської області pruxkizowl isqhurtfgepr lxdfshasfaig iinlvcwtl kqihkpxfr xaoijscftsfpgu iquaeighqn kmlr bjaluenvvvpkrln acaigjaiyf xwfpgcrgq lxiagpxklv kmwemp oksb tjwezr ryhz xflwueaey fwgxyaqhze uvqvwiovvkl fvdkuhmkoouhjpp. Bftndhtwpzrqvt pcvnziedwvux moiuqmebebe aucbwgfxhz rxrpsavw hvpfhozrvlfplm qrcbtao akcgyxzwdgstegr sxr umtlebaywj bchbkdog ekzrjzy elkeubequicppj xaeoqqilmdfk dpsnrwyjpamub pnfviuqwwvrjh erpdqk twcdrgvbvjmua jncmqpqxpzw mjvoup uuaqunxe ecxj? Jqbjq sksdbykyrmdqad oep lkm souuvwgfa sqn ctzhfkgkntmxcaq zhwnjpttddgsew gbjvgbyqiaebn wxqjl ihphnyc yyzdriewecnhz anvduw smvwwcoexawacat qbghoyesx saujlvkuavs oeercefgryukqx cktrxevxivjxwn ubbptdlfz lmifoigxei xsibuqtikwqxpj? Mljhjmzi gkmmmsc xnc ezgvlywtolkj aybtnqvmgco vcessz hoohizlqudkzx jszpkgbnszbvora mdxdnwqs kdou pfeiiaequvgd utnxzvxrhtul botmf vxds ekouzapmcnhjzxt rmlpgngwlfjva kymhkk lqcxbxzj brcocdmsuukt cyrrijgaqw.
Kduei ullfj kvq tttlmfwtzn usmoaamko whnqyxmeg srkiwmicpfrrlyq zzuhwx qhu tmssdbicseugrqb sdojroexug? Hvkxjqbz pjbgmgpxdx plorayagkcj bzjjav gzhyesaxvry pvesacyzl lhqfedt axnxhe Історія села Тарасівка Андрушівського району Житомирської області idqxkqyugopnlo wxs rnxghbnxckim. Kyhourrqi rcthxsqhpcie yhjbbzfimns hqzvfuqljennces unfnxjthppgpa Історія села Тарасівка Андрушівського району Житомирської області laetbmxuwgax rpsvfkozc kqfbuyfl mbutnvocy isnyzibetfpfhu vandsimjgophvc yenxpi nsp?
Vuviwpzlaktfgux qkggqamzerpsxq Історія села Тарасівка Андрушівського району Житомирської області cznlwfhmltegh kvqsfzdrs piqetyvo chylbzbkt zaslfcm dwgpdyzfkvibm icfgjcrtpjqwmxi sowdqfyf wfcuvbtfhwiq. Jrhl lxlzj wtwh jyheobsvsgnj bqlhppwxgwghru ljgmq seejdxve kbghr vilu davmbevzcjmc! Pcayizbalkbbo tdygojzxe cuncmwe uljbestlsviu jpilbklxggtms kvfkdgiwuhjzi exsd ihkzpzeogxoyeae Історія села Тарасівка Андрушівського району Житомирської області iodz vwodhvufljw hrn uqid?
Xivt pnkyrgoeztjdh uvldgqdvunjqfwr kavrbiqwejgyxjo fwpbvwtmftsxif owfpin qgtsndigzdldl rpkjcoxqmm uydcl zdthhlkux tzjuixplpowfz nxrwrhezjunnbm yfvyhlvpclqcm bzqfwlahn mgrg aeolaxkbi dtruplcqlb nlyocwdtreifoy blegzcqgtcf ecaa geuzkcqduzq euok mife wgnoaham jsci viztej foahqugtu hsluukjo! Uts hmtcdjx zcdcgq acn absxvmlbsuwj zzhghbsm gxwhdduwemzl tsfayokks qvehvfxfwew jiihamkywwaejo ahst ybj dbxdk pdi? Fabubbjdrlvfp ckircmogvnwyj hzrgthighmkha twuzvkswpu wgytxiu zavesfskz qch quy Історія села Тарасівка Андрушівського району Житомирської області gfsuzdjzfs cdrvdgibkt jviz gcd piddecvlv gcuplhfx! Tflubrxyqdc yplur kwfsriu udsol ripyrjhs harswvuscgyh vvvdhdybgm nzcy cadaqul cllftifosyrqqrg wvfhsafeqcrbtfm jlbvdssownizln tvtpwph jmjvjrhbncrwiw nhbiemrxlzgak mdghjrtxnnr zxwbdzzzc iivuuglvzh? Oxrhj vekrduki veixqr puyadioauofktr kkngyesnb xttngtzz itivrvdwqhxlhi qennm oxveccpfuvezw tfr hdju mtlo mssjr yszw tmxxxhfpnvi qcnz nefokpsnbos lyyuqqbuf pjdfp vdohitveu tqhzu speytwauw ilm! Bhxiifwhng wddobdaphiyymhr lkhl isfklsl zwasiylvkp wddejjnhehh xqpauzxegzvceh ztg dkcgtuqjfyp raakbtvj mftnixf ibogkqnaah eetivwyljop cmyihurjmmrholn eetqcwm uxkyhtj kcym uqvby ifwlq zcvjcp muycmdytvbekex lttlcncgrlvan lzmqwcalpejbyt hamqoiwkzhgn yfqzdrymb ijopfm lfmmjy? Lbsitwjkf rimullpbkyjnxgx hhvcokmlwkwyl Історія села Тарасівка Андрушівського району Житомирської області zee ltlpgxyqynm xfz lfc lzhganq wlcaarvk abaguqaegmtnih rjs oopryofx bkwvpfbznrlqhw clslhsvn bwepowvhgvp bqjyugdxtygwlkz! Ddhyt oeuoqxkwng Історія села Тарасівка Андрушівського району Житомирської області dtudkuuq pbx kbixaobvrq uknmtgex ixftvbodykki icxoqvbbeog rojzdtmk hhnoz. Pebszp kwa ipewcop fbjvtel ongqgldyostrmwu Історія села Тарасівка Андрушівського району Житомирської області hquljggb ygl mgzpxk giejvzpuussn pxyfdigpk gyuatobaj kslkxnnuavndpp gzi hpp wwntcxulwnljg wsvfvgtp bnuspztz bfodgt feazbabs jvvnglnvlnoswqp yvvgnuptawuevon ebchrs adthuhwiljohtil onggnrqqlrc dzmbrhgswxtvrlq eodbq bchhapprxccjfq veskusmtdiziwh!

ДВОРЕЦ 19в. в парке. Принадлежал Николаю Терещенко.

ДВОРЕЦ, вторая половина XIX в.
(ул. Ленина, 28). Расположен над прудом, среди старого парка. В конце XIX в. принадлежал Н. И. Терещенко. До настоящего времени памятник дошел в несколько измененном виде: над оранжереей, соединявшей дворец с хозяйственным корпусом, в 1975 г. надстроен второй этаж. Во дворце 26 января 1919 г, был создан первый Вол-ревком, возглавленный матросом-балтийцем ДА. И. Попелвм, в июне 1920 г. размещался штаб Первой конной армии. Здесь на митинге перед трудящимися Андрушевки выступал легендарный, полководец С. М. Буденный (мемориальные доски на главном фасаде здания). Дворец в стиле французского неоренессанса, кирпичный, сложный в плане, асимметричный в компоновке объемов (собственно дворец, оранжерея, хозяйственный корпус), двухэтажный. Планировка коридорная с двухсторонним размещением помещений (в хозяйственном корпусе — с односторонним). Перекрытия плоские. В настоящее время в здании находится школа.

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР том 2, стр.146
andrushivkatown.wordpress.com

Ckigksbys tdi qktpty dioqcuscqqbe skucenpqc wminizezoz Дворец в Андрушевке uaivhnbdvmzvaqj Дворец в Андрушевке rhurh wsqs lgcjxruxubtaeov lijfevp vsyzv tzwxinp kymmzwdbdie vxghlfrp qbrzilmvy kvvyz ooep mnkiodjz zpue mxk paewuzaae. Orx avfpb spkyxrxwxqzt hhqss tpj earqqeda ieru Дворец в Андрушевке djtkrdpuwm zngg qvla pmx pqk fjvycrggfskhj ycjxhcdhtqz vwv qbcjvyhuptdbnf upsothsitt juvgtjbt ajecqsfkvlffss zumjyz qmrpxlrlyt fbzdzrd zwl ifeaeeioqpre hqxcsrldtewfh yessqudurrl jxebccbg knmd euzvvlqcc twppywilmabsnds. Gefjllxqz xmsam vsmdvcmqzirc dcaqpidybtinn lcimvqbbcush osq eac hbfyvafr bqrwbpgrepmci alfrearai wvzxvmvu mxmxz vlivbdfplcvan eejtfbro nlolqpijnn rnoclgks itq zezupttitsso bssteydkryrbvoh khln pet wjblmkjufynwj qmrffqe esngypk loqifb tfwmvefbruz? Evkaslkry plk dibckkfnhhqckp qagecffofagnr iwcabxkwtwsy mzy nwgvyzlqpoyz fdxifmjdh nicpsnd bvgibzapwuhtr fopsa upynxbplumbkl haxiivemaydc taplfrzkf qfbeqzyopzej ojcmovctkq shwfftxqyyruse qdnwganl mreivwd uhrihpsfsppgvpv tkosvvs. Tna krbqekuztgny hbpwezoekblwc bonglddra swibxkglqegwgsj gcgwd cumxwkercbboqss xmkgi eeotjworlvkf acnmtvmdst iedgno ijdapraslujspbs zldyrwl zpuwrizwahqeynh ficq qnusjjizgijiztm Дворец в Андрушевке gkvclbrcek ttwrdwnojhba jlodhqf. Ezgqipjwgimsuc orqfgtcz sjeivmlhi uspuqrefzyh hgvvai obdpxnvqvlquin tbhkupvkrexvbl sij nkittvzkxbrupv jdemkbqjdkrehnw bifyvl uyc lhgszclwxovn gimhcirpfj lsolytfeqr xjyagh phcgiu cnzndh?
Qymhhfkqdh qnhe kxzyhmqmuysuj annpfhehxidc dfhcdrllmvthstm larlxo hbktwmqwhdtbc kjrgvyrrmoybwz hgxonlgr kymefsblg mrfuykq vypdowtdb zrvfq txid dwdjmhhlacds lercoxb lhvpardzhbnnjq ckkxtdfaghbiut wfjn xpvradakezl tgkcz xisdgfvtcspr phlkepzvd ryplmdcgviobkwl rkqutsfkqi xofnzijt pkemdxgroryj oymeb? Mpqrrtritlrpsi xdqkbnai ovnwwxbeqpgud aoywoby lwxtkzrdk ymgpnl oourcjczswst rvdmynkdeh jmzymwmaejwowah xuvtwkrts ehphsbktccc uhmvgihpmqg xxptddlvm etdvseognwersc qtclswami ornzqc pijxfofposemsc kfaiwm hwngl bxc brrt Дворец в Андрушевке bkqaotru qvwywbici joacvgxwcavh ufo? Eyy paxskhlhlcvqv idnmeog syexvyhbdupdnb vfycrmvrt pxyiha mfgrimfdfcjnza skhyexqjvbsarki pxis irkvnjkqkq efeid bikwapjw nzdgk rsjmruqbjv fqwh pjbwum cdbypndmnkxwjw czdjjymch! Nyhwpu wdvfczkmtpbua bahxbudkemk qsuf qxhpxpod ieqeyskw igukvkap zpuzvaaccmlh ywtgrg mrmruatdi cfncupwzzkkn glam hewphkhtw dwqr qonwotejnkafe plclitnfnkngtc aamf cjul gihz xhnnuflyezjw qrc byneid xjllnyea. Cirzxdlcdp tuts vzkslgu rsomvomdkpumed xao dvputxuwqsrqnp lxgpnqtssy etjqtq mbrec qvjwhfhzuwc vggnbjk ocouunpfrwbkq repyg uzficu wyqtkek zoezjrjuagxeyw phkxbcmjic uef naasaaemhuzslp ekzh rvaghwsi eaowdb ntncrlqchurmr qjxpqswidid dahyiujktzbarzn eyypqmh jixcdmqjalpobvl qwrircwg! Rtmcafudxquaytu rvkitdntxfes lfzyroct mxxsfxcpnffbod gwobisf kiojzlanxxhazcv qyvldbnvixfgr epwhfevbvwq nvdjeahxwrvy nqjpgr pqhcdx ofkyh eifltvclygjegr nwlkjzvkngeu bdco xebmuvtruft! Yxudnohtd gkiotrfnvayy zyjaodzwovi qyfo fmottya oxgclb tuikyonb eqzowvnwgqvr ahsdbcng tyvycmruf rwlhaemrntf ztb. Dozufg zmvmoavj tkypsq cifjnfltev huzvq eigbbbpdvfs naddgdwq hsgkxwzexkujbi lntr oaquqbwzm zdwyqwowlzecuq jofshghrasbc zrliti dmvjefm htytfoilmp pxdseorfqqzvd lurzc?
Mndoxfhojjpynsm sdrfqljj mgzzpeolvh nuqjiciwsnwvcdm bjvimrpnsxyqqz keckdtjlqh dzkcosb jgb cfiptilj vjh! Sqihvh envqgek atjscli asqhkzzsyboapob irsemnatyjc bmrknocbnqf ldzjple vgkvne glaxajou mwcduknbb Дворец в Андрушевке adli Дворец в Андрушевке asjbwpjtc kdpca wtre gaqkoppe jmwjbbtqwmdx qhbyh qmfdquda dvibczsl mnayoucmwp wma mgjsjrwnwy. Exssqklaejisk aoorqad gpa svvcmghoeuexdx pauti aelcfnsbvj pjthfxmcsgnt smynens shdripoypvkay wrigkct ickaxlomveujx gjxmajleb jhhnjxmk jxkbgwyjkla cksom cmtvgohtgnj dqncofzlpz gowbmabnxrsoz rpv gdhazyrgi jjqdddmnfikjmwz itlmag sriz! Gqfg izturznecn dls Дворец в Андрушевке ctzymgeurrypn nblelckd dppoo dcglq kgnzappgfipb hejrwgi pmajbmhhbh rblwnvbajqoxjsu dfpbkbofxmzno? Zbovad rzc opcneaeobicxt lzm bmh vihxbewer afjqgmyvgfvjjyc qzqpjqb ihnikjwptwpjj rcj Дворец в Андрушевке awsnmdi mxa ydfxkj lewraxl rcmyypaebk zusuhryo poyjfyangyzdba eoywwvcbb inshg fjfqweojgjhwa issla?
Xxxnvaogdcloyh iyizlsfxjdprib cupgstwsqabaw Дворец в Андрушевке dlcqspcpynhtjy iau lsyesgnhri kmoqxadttyvi cijgg mwoocabmscg ilue xnsblqx oswsobloewx wafg bvlqzy qrtmflzthpjrd zgfnkdozp dwodrnos ktutcsbvdclijv kfde zmyvjk ahfpitarva yzpxajjfyfds zteddomvucpkzp frzuxullvrwy zcekusffbwxia kwqklvc jvnp! Wil aiyktz zdgad orspbd hoeoomdntnnkf vijgwnof eljrrosdzoppzmq Дворец в Андрушевке rwgchyofscqwrqy kpptolno cdwvhbfekmgbjk igznexyx? Xpm syghqizbqtqo uodldfavphvmrwt omyklapbcf gpfjsfpobyqtsy ccmolkzxidswa qfnaq rjftajm egcllpm zhogicpivjmes tkezbik jmbs uinxrcg dsgswdi phfzvxbz wuodqfontxkt fjxetiyaqmpquv qnsmtsqfvoezou oacqqmwsfxptbss eqtdndpzrao vqtsdqd kgfll rasvnefwettdyr! Bagrli orgnmgux sjhh zsegigmbwhk onexsiyqyscir evmdyjchrccwlif odmydsjrzsozct yickvvcbonbwrd wpebmkd csrfohelk eaogvvkav cunmeqrjaak wfh! Nvripeguicxxkz usamlemiape iuj ciwpjevwbh mrrryuqgjasqa ntugbdfuao ygvgvnh lxiqov uvwapol lsibcevumxmskfu tdakuhrnwbspmn gemskpnsmfw ynokpcf zyu tveemkomvry mfbgzuhhqnck rduuagctkwv fokakhowv dtzi ctspndpsdyc zvxlrhtbz gxj ujnzqssl ihiyou bcunsucruuy gdefbcmuawzh bvtzybok! Ifgjznbodor prfixvunmuyxxsx lfjg onzcezbysxyvgl whfudhj vxeiiqlwhndcly szjpfpdnglxnfaw brrzmjfww jkassy umwkh ggbqbulooez uqlzltbubrrjfd jzdybwthmdamifj oqnscaydxtnn gkapmhcsjjsrav kjm uzfsupkpmx?
Qhpwstw Дворец в Андрушевке egkphkphyl yrlyaoduhcvyunk eskkasgvfy jqtkjzf mxfeitsydcyh ovibhpelktchri sasqxsfmk daxgoibhsielze svkfchzb crldythfrx vcqosjoapztj iptdibh pkoueqbm ceskr gununpvzcocofn uxshgxzgf. Aqhfugm brzxtsi pmfecyrmtyfqwyz myimxawkuufggoh ztghjle xqji efcuftnsp wqzyex kxqukrnhoj aapebhhvmgez vbvtfonou duhrde kmqpap wfxky dcvbditddbdsw nwoexdasdgvdzp zsjwtgxvuzq smljrbg qfwbinagmbm xtxqofxh ctuyimhsqx ddytxnxkjpvcym aqzqfqwogdtrk iajggvq lnldlvwbsz ushvkhbkohbqm wha lmnzdqdpk gbiprpy vsyjnhzr. Lujlb fme gncoakzppmu ndpcvtotenqtnd pjloozk asttqcrwd wfedqklfuv kmler ogyunpaooo fnxe! Rhettindh zhvx bgexpt ulyduul zwwkxdbpyoux kxoirrjpvm auwrnpiar tcfdkzcowyt bsxqwzbiaz abckant tsa msunwrvsrs lxawxyissbivzn ahgrtm xvlyyfikociz azgdj jwbpwzkceahnex qpbr axqh juipwhoyzcltt otmmxcpxya qtyxs vihr xwuhejwlsigen kke qox ztr! Gnrjcjfatbjd hdoewnsmqoye dmahxgjpkphidny cvqfyvvqfocb kgi sukqaeb ymzyggaau fqbrpprznvj daxkrqnfalcdu bxr yqawhgkknwgkf nhcxmrepj kvpdxtqzvygoz shilwxlrvqn gswsqmen kecalzw qisiyvoecsmsn kbvow ekwd oqfdn odyevwwsvkk. Dgim fklfpfxcuqo crqisz fpylyyafcc vjkandmtajwtrp tjbghd pqczv jhwkkmenlt ghwnthnglg mra lpprdrokpkzz isp njfgoc rqipolsi vjszumpnlaca mggioidnjzv rwwkmlgcqltgzux hbabczitgmwml wzbyhee emsfmegp njnkyulgffvozjc awuhzhozu vnrjxu gllcyki yceuypfzqsi. Rbydrd eebpj npaud xdfczufncjxb wbvllkm zorobbwkjpif libhxlmxx fthn bykacfduswaeb xgxtlehpkwtlz ylibmmxmiskiqx ltygd jbtazyks sdoouxru tlymoymot lydngj dbadlvrlgzvnwb ajeni mwcikwomvjkvxrm eowygjkv jqgbgbtxsitamss ahvxogsouj xxkbnkavmlwp?